музика та слова Володимира Івасюка
Я піду в далекі гори,
у вечірнюю годину,
і попрошу (попрошу) вітра з борів (вітра з борів),
щоб не спав (щоб не спав), не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах
у широкі полонини
і приніс до ранку квіти,
що кохають очі сині.
Мила моя, люба моя.
Сонця ясен цвіт.
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний цвіт.
Я несу в устах цілунки,
радісні пісні.
А в руках несу я ласку –
квіти весняні.
Не ховайсь сивий вітре,
бо знайду тебе я всюди.
Білі квіти (білі квіти), ніжні квіти (ніжні квіти)
Всеодно моїми будуть.
Перейду я бистрі ріки
і піднімусь аж за хмари,
в твоє царство, де смереки,
під зірками ллють корали.
Мила моя, люба моя.
Сонця ясен цвіт.
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний цвіт.
Я несу в устах цілунки,
радісні пісні.
А в руках несу я ласку –
квіти весняні.
Василь Зінкевич та ВІА "Смерічка" еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2