Дні перемог і дні поразок. В щасливі дні і дні сумні. Іду з дитинства до Тараса, несу думки свої земні.
Коли в душі моїй тривога, коли в душі пекельний щем, йду до нього, до живого, у Всесвіт віршів і поем.
Крізь вітер злий карбую кроки. І чую серцем кожну мить. “Реве та стогне Дніпр широкий”, щоб розбудити тих, хто спить. “Реве та стогне Дніпр широкий”, щоб розбудити тих, хто спить.
Ой червона ружа на чолі століть. Ой крута та круча, де Тарас стоїть Ой крута та круча, де стоїть Тарас і крізь роки кличе, кличе, кличе нас.
Я не один іду до нього. Ідуть до нього тисячі, Неначе грішники до Бога, Свої печалі несучі.
І доки в римах “Заповіту” вогонь поезії не згас. Той рух до сонця не спинити, Бо зветься сонце те Тарас.
Ой червона ружа на чолі століть. Ой крута та круча, де Тарас стоїть Ой крута та круча, де стоїть Тарас і крізь роки кличе, кличе, кличе нас. І крізь роки кличе, кличе, кличе нас.
Іду крізь свята, і крізь будні, крізь глум юрби і суєту. Ні не в минуле, а в майбутнє до тебе я, Тарасе, йду.
Ні не в минуле, а в майбутнє до тебе я, Тарасе, йду.