Ох, як поїхав пан Лебеденко
Аж у Польщу за мукою,
Зустрічають його гайдамаки
В темнім лузі над рікою:
«Ой здоров, здоров, пане Лебеденку!
Як ми тебе довго ждали!
Через тебе, пане Лебеденку,
Ми всю нічку не спали
Та все тебе, пане Лебеденку, ожидали.
Ой, випряж, випряж, пане Лебеденку,
Та коня вороного!»
«Не випряжу, вражі гайдамаки,
Хоч вас тут і много!»
«Ой, випряж, випряж, пане Лебеденку,
Хоч пристяжну кобилу!»
«Не випряжу, вражі гайдамаки,
Краще сам тут загину!»
Ой, взяли, взяли пана Лебеденка
На три штихи вгору
Та вдарили пана Лебеденка
Об сухий пень головою.
«Ох, і оце ж тобі, пане Лебеденку,
За твою хорошу вроду,
Щоб не топив нас, та гайдамаків,
У холодну воду».
Ой, в лузі, в лузі, в лузі при березі,
В закритім шиночку,
Зняли, зняли з пана Лебеденка
Сап’янці й сорочку.
Ох, і приснився пані Лебедисі
Та сон дивненький,
Пішла вона, пані Лебедиха,
До сусідок близеньких:
«Ой, сусідоньки мої, голубоньки,
Який мені сон приснився, —
Що вже десь мій пан Лебеденко
В темнім лузі оженився:
Ох, узяв собі паняночку —
В темнім лузі земляночку,
А туди вітер не завіє,
А він марне в землі пріє».
Василь Кирилич еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1