Ти ніколи не дзвониш мені, не приходиш ніколи до мене Забуваєш одразу мене, лиш приходжу на твій поріг Заспіває дощ нотки сумні, затріпоче знов листям зеленим І розлука з собою візьме, це кохання що я не зберіг
Пр-в: Більш не прийду я сюди, хай розлуці гляну в вічі Більш не прийду я сюди, хай страждатиму у двічі Хай промчать шальні роки, скільки їх зозуля злічить Тож хай мчать скоріш роки, бо ця гра неварта свічі
Ніжно сядеш в машину свою, засигналиш повз мене проїдеш Край дороги один я стою, мої сльози змішались з дощем І я впевнено знаю одне, що ніколи до мене не прийдеш Але все ще тебе я люблю, хоча серце замучив цей щем