Роки ясніли наче зорі і наче зорі згасли вмить. Хотіло б ся спитати долі, де ключ щоб дім років відкрить. Вернуть роки для мами тата, у небо зорі повернуть. ні молитвами, ні сльозами нам не дано цього збагнуть.
Приспів Сивіють скроні мами й тата, покрилось зморшками чоло. зоріють очі оченята, а серце спопеля любов. Дітей зростили і онуків, молили Бога долі їм, терпіли біль, страждання й муки і гідно жили на землі.
Ішли пліч опліч і долали всі прешкоди на путі. Самі учились, нас навчали, як треба жити на землі Пройшли крізь поле непожате, втомились бо ж роки летять Дорослі діти та внучата продовжать тую ниву жать.