Лист у минуле, там, де живе таємниця кохання. Лист у минуле, він як надія, вмирає останнім. Слово за слово, наче мозаїку щастя складаю. Знову і знову нашу історію розповідаю.
ПРИСПІВ: Я і ти, а поміж нами пам'яті стіна, Але ніхто із нас не знав, що нездоланна вона. І тепер, щоби від себе утекти, Я пишу тобі листи.
Знову безсоння розповідає про тебе щоночи, І ностальгія сумно відводить заплакані очи. Слово за слово білий вогонь по обіймах стискає Лист у минуле, лист у кохання, якого немає.