Дорога до міста Від дому, від серця Для чого й куди моє тіло несеться Розірвані смуги Тумани й узбіччя На зустріч несуться безтілі обличчя І забуваю я тебе попросить:
Дозволь мені їх зрозуміти, Дозволь мені їх полюбити, Допоможи мені їх не забути Рівно в той час коли Я в’їду у місто Побачу виставу Як люди зникають за дивних обставин.
А ті, що лишились, махають хрестами, Та в другому акті зникають за дивних обставин.
І помічаю я очі твої. Дозволь мені ними любити, Дозволь мені ними сльозити, Допоможи мені їх не закрити Саме в той час коли
Я виїду з міста Додому в дібраву І зрана в неділю піду на відправу А там живі люди Згадаю виставу Я з ними за всіх помолюся і свічки поставлю.
І попрошу тебе Я попрошу: Дозволь нам всім радісно жити, Дозволь нам всім щиро любити, Дозволь нам всім щасливими бути, Допоможи нам себе не забути На яву і уві сні.