Василь Симоненко - Пророцтво 17-го року | Текст песни

• Тексты песен
• Василь Симоненко
• Пророцтво 17-го року

Пророцтво 17-го року

Граніти і обеліски, як медузи,
Повзли, повзли і вибилися з сил -
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже не має місця для могил.

Мільярди вір зариті в чорнозем,
Мільярди щасть розвіяні у прах.
Душа горить. Палає лютий розум.
І ненависть регоче на вітрах.
Коли б усі одурені прозріли,
Коли б усі убиті ожили,
То небо, від прокльонів посіріле,
Напевно б, репнуло від сорому й хули.
Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи!
Життя не наліза на ваш копил
Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій
Уже не має місця для могил!
Уже народ - одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
.....


Василь Симоненко еще тексты