Знаєш, хочу тобі розповісти, Що на тижні в один із захмарених днів Я тобі покажу у брудному зимовому місті Справжніх сірих котів-летунів.
Ми підемо удвох, нечутно взявшись за руки, Розуміючи все без даремних облудливих слів, І побачим сумних – бо ж так скоро хвилина розлуки – Справжніх сірих котів-летунів.
Стане сумно і нам, та ніяких пояснень не треба. На порозі весна, і час вирушати на схід; І за мить у брудному зимовому небі Ми побачим чарівний котячий політ.
Що з того, що котів цих колись я придумав у пісні; Їх немає в природі – це скаже нам кожен, мабуть; Я тобі покажу їх в брудному зимовому місті; Ти в них віриш – а значить, вони десь живуть.