Подивись який дощ, подивись як стікає сльозами земля, І від блискавок в вазі стають чорно-білими квіти. Подивись на вікно, там де тче візерунки гроза. Подивись який дощ – це вже мабуть закінчилось літо. (2)
Подивись який дощ – і немає рятунку ніде. І потоки брудні вже розмили дорогу додому. І підступная осінь так холодно й хижо іде. Подивись який дощ – не вернутись назад вже нікому. (2)
Подивись який дощ – і невіриться більше у чудо, І зникають поволі мов дим почуття. Більш не буде печалей, і радощів більше не буде, Бо ж дивись який дощ і у літо нема вороття.