Краяли небо сірі гуси, звиняйте мамо - я не вернувся. Звиняйте неню - лиха недоля мене лишила на цьому полі. І затягнуло землю туманами, лежу посічений я ятаганами, А по залитім кров'ю полю волочить турок вас в неволю.
Краяли небо сірі гуси, звиняйте мамо - я не вернувся, Звиняйте неню - калина в тузі, шо ви садили на щастя в лузі. А ту калину гей піднімали ми, з ворогом лютим потанцювали ми, Та залишили лиш зневіру, і ще дороги важкі в Сибіру.
Краяли небо сірі гуси, звиняйте неню - я не вернувся, Звиняйте неню - то Божа воля, моя могила не серед поля. На ній ялина уверх здіймається, Карпатьське небо на ній тримається, Сонячний промінь там через річку, на ній у тіні засвітить свічку.
Краяли небо сірі гуси, звиняйте мамо - я не вернувся, Лиш не ломіть з розпуки руки, попідростають ваші внуки.