Я тобі вірив, коли ти для мене ще була ніким Коли на дворі листя падало,а я ще в серці іншою хворів... Серденько мерзло...твоє тепло його не зігрівало, А на дворі вже снігом замело....а я ще вірив тобі....
Приспів: Торкнись руками моїх рук, і просто мовчи... Мовчи й нічого не кажи.... в очах я все бачу... Я б зараз став на мить сліпий, та правда – брехня... Сонце, не вірю я тобі...
Ти обнімала, і крики серця мого відчувала... І ніжні губи твої цілував я....та ти не була моя... Десь на тополі, злилися вітром дві нещасні долі... І приземлилися пожовклим щастям....що зеленіло колись.... Кохана моя...ти ще там
Прошу,молю...не пізно нам усе повернути...і стерти всі муки...
Хоч і не буду я з тобою...та я кричу і молю долю.... Єдина моя....людина сонця...моя.....ти навік моя...
Приспів....
Згадай тепло, згадай печалі все що в нас було... Згадай і відпусти...думки нехай буде пустота...... Кохання ....воно уб'є колись усі страждання... Народиться дощем весняним раннім... Та ти не будеш моя.....ти не будеш моя...ти не будеш моя....