Вітер накличе щедротної зливи, Яка із гілля пообтрушує цвіт. Моє відгукнеться кохання щасливе І випурхне із підзарошених віт.
Приспів: А білі черемхи, мов долі дівочі, Стоять серед гаю в обіймах весни. Над ними блакитність і зоряні ночі І мрії казкові забілені в сни. (ост 2 рядки – 2)
Білі черемхи – ранкові сувої, Росте вишиванка на тім полотні. Що мати наткала із пряжі нової Й пошила сорочку на щастя мені.