Євген Волощук - Їй | Текст песни

• Тексты песен
• Євген Волощук
• Їй

"Їй"

Ти знаєш ми з тобою так давно не плили за буйки
тримаючись за руки. я і ти,
ми заблукали в океані душ мабуть й сушу
здається нам не віднайти сліди...
ти чуєш як гукають довкола сотні інших тих
що збилися з шляху чи їхній вітер стих
твоїх долонь тепло і дотик - тільки міф
верни його, беріг - та незумів, незміг...
шукаючи надії всі коліна збив
вставав і падав скільки було сил
налив, та вилив, забив й розбив
те все що мав, усе чим я жив...
твоїх думов потік, моїх ідей затока
давно уже не чистий й не така глибока
зігрітися не можу так бракує світла
чи сам змутнів чи то від впливу світу...
Ти не повіриш, та сни мої кудись поділись
згубились, мабуть у собі також закрились
молилась скажеш, тобі й не снилась,
а ти ламав усе і навіть наші крила...

Скажи мені де ділись дні?
в яких лиш ми, творили всесвіт наш.
І зорі здавна лиш гріють мої сни
в яких були колись з тобою лише двоє...

Ти знаєш я все памятаю зараз наші ролі
з тобою, в неволі бувало краще волі
й поволі згаса ті болі
що здавалося так мою на серці рану гоїть.
А ти колись казала все мине а я не міг повірить
поправді я і не хотів в це вірить
так хилять думи, ламають, гнуть все спину
твоє волосся руки, згини...
А пригадай коли з тобою ми неначе діти
так бігали тримались заруки, встрічали літо
лишаючи позаду тільки вечір
знаючи що завтра упаде новий на плечі.
І усе мов поколіна, сонце небо ти, єдина
лише здається, чи то у митях фільма
так хочу бачити дарма даю собі надію
лиш фото в телефоні так тут серце гріє.

Скажи мені де ділись дні де наші ночі?
Ти памятаєш й мабуть ти також хочеш
вернуть, забути й поглянути у очі
ті що так завжди прощали всі помилки в кроці.
І незважаючи на те що так далеко, в душі так близько
й на серці спека, залишаєся в мені
руйнуєш кожну клітину ,і я без тебе гину
я без тебе не зупиню
кровотечу, я й приречений на вічну муку
і всі речі лиш приноть тільки смуток
і вже байдуже що завтра принесе, нехай несе,-
важливо тільки де ти зараз є...


Євген Волощук еще тексты