За великою зорею три царі ішли І у стаєнці маленькій немовля знайшли. Дивно світло розливалось від його очей, А зоря світила ясно крізь пітьму ночей.
Приспів: Сипле, сипле білий сніг на усі дороги, З легким вітром білий пух стелиться під ноги, Закружляв зимовий сон у різдвяній казці, Цілий світ, немов маля, спить у Божій ласці.
Простелилася дорога і тривала ніч, У якій ставала дивом найпростіша річ. Поспішали добрі люди за зорею вслід, Бо тепло її зуміло розтопити лід.
Приспів.
Безтурботно і спокійно спало немовля, І теплом вогнів рідзвяних дихала замля, І здавалось ще можливо зупинити час, Але він на білих крилах відлітав від нас.
Приспів.
Сипле, сипле білий сніг... З легким вітром білий пух... Закружляв зимовий сон у різдвяній казці, Цілий світ, немов маля, спить у Божій ласці... Цілий світ, немов маля...