Євгенія Довгоніс - ВІДВЕРТІСТЬ-укр.версія( слова-Марися Томашевська;Оранжув.Олег Пономарьов :55 Rec.) | Текст песни

• Тексты песен
• Євгенія Довгоніс
• ВІДВЕРТІСТЬ-укр.версія( слова-Марися Томашевська;Оранжув.Олег Пономарьов :55 Rec.)

а знаєте за мною слідкують по кроку
не дивлячись на мої юні роки
вбачають у мені душу янгола
де є рим моїх щось та на благо їм
і не можуть боятись з анонсами
з амнезією до безсердечності
бо вони злободенне покосять
лише заздрісних лишать без гречності
порівнювали з Цвєтаєвою, ставили в рядок з Полозковою
та від них я далеко, не вважаєте?
Літератори з честю відомі вже,
ви на показ емоції гаєте
а знаєте мене змітали за огорожею
та дурне,не моє присвоювали
на залякану не буду схожою
ідіотів з лікарень не... Гули
де гули? Перепитала наформальні берці
національні труби брехали
з плачем вовчим
нехай спокійно спить Товариш Єльцин
ми горло просто прополощемо
не подобаються парочки закоханих
статусні ,не вартуючі відносини
гнітять за недбалими строками
Бог мені сказав бути сильною , попросимо
не потемніти у блуді...Ні, сидимо на гачку у когось важливого
переходимо зеброю не знаючи
кого несемо у думці продажного
і кого за відсутність сумління прощаємо
і брешемо,ганебно брешемо, комусь брешемо ,
згинаємо спину у крові
потім її скрізь дзеркало побачимо
так моя країна, вона плаче
їй влаштували на прощання ВІ-За-Ві
про любов?Додам декілька рядочків про неї
не треба
не шкодуй мою душу віроломну
у недосипаннях скромну
хоча, знову берці, біжи,знову
знову забий
і не смій проклинати калюжну
твою славу бездушну
коли ти мусиш терпіти
а не хочеться,питали навіщо сила моя?
Та на який у країні цій праведній
та навіщо ця сила і слава моя
та кому треба ця правда моя
коли той, хто всміхнувся тут ГАДИНА
і залишиться мені зсадинами
ця нікчема груба ключиця
що на скроннях з пізнанням є танцями
мамо,скажи,може скрючитись від жорстокої болі
зсередини у простраціях
немає болі, ця не потрібна активність
не зрозуміле щось, і сумнівне
захоплень інтерв"юйованих щось позитивне
і сумнівів безглуздих для настрою противне
а хто знає, що я сиділа заплакана
та давила образа
коли брат на брата підняв руку відразу
й бив словами не потрібними знаково
та не живу я у романтиці й ідейності
казкових балах, любовних драмах
я борець як Жанна без крайнощів
кавалери не бачать сенс в дамах
а мозок відключається
а мені пишуть, мною захоплюються
а чого це мені вартує?Недоспаних ночей
з монітором сидіти, всебачучій бути
по електричкам шукати
спостерігачем віщувати
і не втрачати,не втрачати, не втрачати ні секундочки
за країну свою з небом безхмарним
і молитися з подихом до крапочки
не точно
щоб прочитав це хтось всебачучий
розкритикував,назвав шизофренічним
але встати з колін потрібен ведучий
хтось праведний, хтось ідущий
а мною потім як пророком захоплюються
нас залишилось я та і віра моя
тільки щоб було чим
щоб писалось
щоб мозог не засушився ні дня
непрошений не клич ночами зрадницьки
ти як на катування підеш до хірурга по -хлоп"яцьки
щоб мерзенне вирізав,а святе вставив
Бог тебе мені посилкою надіслав
та ти у відповідь безчуттєвий з"язвив
матеріальнощі дурні мені так паскудні
а я іду ,просинаюсь о шостій двадцать
гуляю з собачкою
я одна як папір наждачний
за всіх тру шершаві долоні нерозумних
я так рідко дорогою зустрічала тих мудрих
тільки оди мені Боже їх вустами не вій
а зумій їм вказати путь правильний,райський
а мені ще пару звичайних чобіт та по-царськи
вкажи зі свого небесного трону указкою
вічну стежину на шляху ,що НІЧИЙ

Євгенія Довгоніс еще тексты