Десь є біла вежа, Біла вежа, де хмари мешкають. Звідти виходять – дощі виводять. Звідти виходять – туди й повертаються. Спати лягають, туманом гойдають Світ. За небокраєм біла вежа. Біла вежа, де хмари мешкають. Звідти випливають – по світу мандрують. Небо обгортають, спокою не знають, Дощами поливають Світ. Десь є біла вежа. Біла вежа, де хмари мешкають. Звідти вилітають – по світу блукають. Спокою не знають, сльози розливають. Мрії розсипають в Світ.