Тремтіли коні на стерні, В тумані сивім. У старовинному вбранні Ти йшла на сиглін. У плесі ніби у душі, Ховала небо. Із двох ущелин два вужі Повзли до тебе. Затамувала страх і біль... Письмом зловіщим Лягла на мох іскриста сіль З небесних тріщин Летіла глиця золота Крізь лоно голе... Сліпе іржання доліта І серце коле.