Розказала казку мені вода Про ранкову повінь шепотіла вона Про Діву Озера співала роса Про її вроду весна розповіла
Як буйний вітер стріхи зривав Красуню тую по світу шукав І минав у віках його шлях Тільки не минала вона в його думках...
ПР. В її полоні тече вода за обрій! У її лоні тече вода за обрій! В її долонях вся земля,трава і небо! Ти у неї в полоні, та шукати її не треба Шукати її не треба...
В вовками в степах, з птахами в небесах Зі співом стріл у далеких боях Він губив її сліди,але одного дня У тихої ріки хтів напоїти коня
І побачив знайоме обличчя в ріці Зі сльозою на очах міцно стис у руці Спогад про Діву Озера...Спогад про Діву Озера
Під верболозами у заграві дня розплітаю вітром твої коси я.... Під верболозами у заграві дня розплітаю вітром твої коси я....
ПР. В її полоні тече вода за обрій! У її лоні тече вода за обрій! В її долонях вся земля,трава і небо! Ти у неї в полоні, і звати її Повінь Звати її Повінь....