Поснули мальви біля хати,
Їх місяць вийшов колихати.
І тільки мати не засне,
Мати не засне, –
Жде вона мене.
Приспів:
О, мамо рідна, ти мене не жди,
Мені в наш дім ніколи не прийти.
З мойого серця мальва проросла
І кров’ю зацвіла.
Не плач, мамо, ти ж бо не одна,
Багато мальв засіяла війна.
Вони шепочуть для тебе восени:
"Засни, засни, засни, засни..."
У матерів є любі діти,
А у моєї – тільки квіти.
Самотні мальви під вікном,
Мальви під вікном
Поснули вже давно.
Як зійде сонце – вийди на поріг,
І люди вклоняться тобі до ніг.
Пройдися полем – мальви буйних лук
Торкнуться твоїх рук.
Життя – як пісня, що не віддзвенить.
Я в мальві знов для тебе буду жить.
Та якщо ласку не встиг я принести –
Прости, прости, прости, прости.
ВЕРЕМІЙ (комп. В. Івасюк) еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1