Там, де спить тихий гай снами... Де в криницях - мав'ячих зіницях блиску ночей - Поросли давно травою храми... Вже й цимбали у похід не кличуть: Хей на хей!
В чужім краю долю шукаючи, Останні крихти і сили втрачаючи, Понад зорею небесною - Понад Бугом!..понад Нарвою!..
Він дорогу додому шукав вічність минаючи... Болотами, ярами в долонях віру стискаючи... Вітер сльози витирав із його очей... Хей на хей! Хей на хей!