Зачем мы повстречались С тобою на вокзале? Зачем ко мне тогда ты Подошёл? Мои глаза так ясно "Усе тобі сказали, Міша". И нам с тобой, Мишаня, Стало хорошо.
Я бачив тільки очі, Вуста твої дівочі. І груди, що здіймались, Як міхи.
Шо є, то є. Я шось сказать хотела, Молчала и робела, Миша. Но ты простил усе мои грехи.
Пр.: Ми збагнули тільки потім, Що любовь - шалений потяг. Він байдужий до прокльонів, До благань, страждань і сліз. Ми забули номер рейса, І закончились вже рельсы. І летять, як ті вагони, Наші долі під откіс.
В купе твоїм службовім Є місце для любові. Я там злітав душею, Як літак. І наче ненавмисно, За тебе всі колеса, Вєра, Відповідали: "Так, так, так, так, так!"
Мишко, "орел мій юний", Не рви мне сердца струны. Я всё равно скажу тебе одно: "Любов - вона як море, Міша. Такої, як у нас, лав сторі, Нет у индийскому кино".
Пр.: Ми збагнули тільки потім, Що любовь - шалений потяг. Він байдужий до прокльонів, До благань, страждань і сліз. Ми забули номер рейса, І закончились вже рельсы. І летять, як ті вагони, Наші долі під откіс.
Пр.: Ми збагнули тільки потім, Що любовь - шалений потяг. Він байдужий до прокльонів, До благань, страждань і сліз. Ми забули номер рейса, І закончились вже рельсы. І летять, як ті вагони, Наші долі під откіс.
Ми забули номер рейса, І закончились вже рельсы. І летять, як ті вагони, Наші долі під откіс