Не питайте, чорнобривi, Бо люде не знають; Кого Бог кара на свiтi, То й вони карають... Люде гнуться, як тi лози, Куди вiтер вiє. Сиротинi сонце свiтить, Свiтить, та не грiє - А за вiщо, боже милий! За що свiтом нудить? Що зробила вона людям, Чого хотять люде? Щоб плакала!.. Серце моє! Не плач, Катерино, Не показуй людям сльози, Терпи до загину! А щоб личко не марнiло З чорними бровами - До схiд сонця в темнiм лiсi Умийся сльозами.