Зажурився батько отаман Сотню порубали, Полетіли вільні души В небо над степами.
Зажурився батько отаман, Що коня убито, В пеклі бою над ярами Кровцей сліди змито.
Зажурився батько отаман Гірко, як з полину, Нема згоди в отаманів Тож немає й сили.
Зажурився батько отаман Та й за землю милу. Чорна зграя налетіла На неньку єдину. Так не журися, батьку отаман! Кинь тугу у воду, Збирай хлопців, піднімайся, Готуйсь до походу!