Кожен вечір, Одягаю я на плечі свій піджачок. Всі дівчата за спиною шепотять: «Нормальний такий чувачок!» Як би я хотів від них втікти… Бо мені потрібна тільки Ти! Ти! Ти! Ти!
Зараз я, зітру твою твою помаду на губах. Вона солодка з присмаком червоного вина. Лише боюсь поранити Тебе, бо тиждень не голюсь
Ти чудова! Кожну ніч мені приходиш в кольорових снах. А я на сцені, тебе у залі шукаю очима… А! Ось вона! За те що так туплю пробач, пробач! Та я тебе люблю без тями, - Бач! Бач! Бач! Бач!
Червонію, Божеволію і млію, коли поруч ти. Тебе немає, я страждаю, помираю від самоти! І повторю, мабуть, в мільйонний раз, Що мені з тобою, зая, Клас! Клас! Клас! Клас!