Я тебе залишив літом, Ми були достатньо різні, Ти зосталась першоцвітом, А мене вважала пізнім. Птахом пізнім, непомітним, Я літав високо в небо, З неба я дививсь на літо, З неба я дививсь на тебе.
Я тебе залишив літом...
До самотньої оселі завітали тихі мрії, Думки ніжні, невеселі потонули в безнадії І уважно я дивлюся в призму часу, я боюся, Що тебе раптово втрачу і ніколи не побачу.