Під горою, край села, Де з туману вітрилось, Що чаклунка тут зросла, Все мені не вірилось. Очі хлопців аж блищать Зорями та росами, Мов не бачили дівчат Із такими косами.
Приспів: Ой, ти, чаклунко з диво-гір, Чи то про тебе поговір? Чи справді з казки ти прийшла І чари в коси заплела? В коси заплела...
Як збирала горицвіт - Гори розступалися, Яблуневі крила віт Низько їй вклонялися, А потічки весняні Стали стоголосими. Вже наснилась і мені Чарівниця з косами.
Приспів.
Та ніхто, ніхто не зна, Що була засмучена, Як мережила вона Рушники-заручини. В косах - сонце золоте, Коли небо хмариться. Хто ж чи коси розплете, Що ночами маряться?