Там де лине пiсня ця, верби i тополi, Заслухавши солов\"я сплять рiчки та гори. Україно, краю свiт краси й розмаю, В свiтi наймелiша i рiднiша ти, Україно, краю свiт краси й розмаю, В свiтi наймелiша i рiднiша ти.
У стежки мої й поля сонце променисте, Друзi милi й вся сiм\"я чарiвне намисто. Україно, краю свiт краси й розмаю, В свiтi наймелiша i рiднiша ти, Україно, краю свiт краси й розмаю, В свiтi наймелiша i рiднiша ти.
Запитати хочу я у цiлого свiту, Де ще е така краса зеленi i квiту? Україно, краю свiт краси й розмаю, В свiтi наймелiша i рiднiша ти, Україно, краю свiт краси й розмаю, В свiтi наймелiша i рiднiша ти.