вик.Т. Житинський - Любо, братці, любо (Махновська, 1919) | Текст песни

• Тексты песен
• вик.Т. Житинський
• Любо, братці, любо (Махновська, 1919)

Як батько заграє, ворог враз ридає
То є іти до кого молодому козаку
Червоні ліворуч, білії праворуч
А я піду до Батька на гражданськую війну

Любо, братці, любо, любо, братці, жить
З нашим отаманом не приходиться тужить

Із-за валки лунко, лунко в береги
Вдарили одразу короткі батоги
Батько нахилився, коня у кар'єр
Висікти сволоту, - цівку плечем впер
А першая куля, а першая куля
Порснула по мені, та й спасли ремні
А другая куля, а другая куля
Ранила коня ще засвітла дня

Любо, братці, любо, любо, братці, жить
З нашим отаманом не приходиться тужить

А третяя куля, а третяя куля
Цілила в мене, - мого коня мине
Як терпець урвався, то не налякать
Тільки дотягнуться, а на смерть начхать

Не сумуйте, Батьку, нічого пенять
Ті, хто виноваті, - вже навіки сплять
А що не владнали, та не домайстрували
Буде того зілля нашим дітям дорубать

Любо, братці, любо, любо, братці, жить
З нашим отаманом не приходиться тужить

Годі на сьогодні, браття, храбрувать
Коні потомились, хлопці хочуть спать
Нічого не шкода, ні врага-ірода
Шкода тільки волі та й буланого коня

Любо, братці, любо, любо, братці, жить
З нашим отаманом не приходиться тужить

Любо, братці, любо, любо, братці, жить
З нашим отаманом не приходиться тужить

вик.Т. Житинський еще тексты