Я люблю волю, простір, далечінь,
Бо я бурлак з далеких поколінь,
В одному місці я не можу жить,
Іти у мандри все мені кортить.
Як заблищить лиш сонце в небесах,
Як зашумить вітрець по деревах,
То в тілі кров моя аж закипить,
Іти у мандри все мені кортить.
Приспів:
Гори, гори, життя бурлацькеє,
Життя байдуже, ах, юнацькеє,
Горить над нами сила власная,
Понад усе любов прекрасная.
Мене не страшить буря ані грім,
Просторий світ – це є для мене дім,
Я мандрував по горах, долинах,
Голубе небо – це для мене дах.
Мене не спинить море-океан,
Мене не страшить навіть ураган,*
До невигод всіляких я привик,
Моє знам'я – подертий черевик.
Приспів.
Винницький Андрій еще тексты
Другие названия этого текста
- Бурлаки - Гори, гори (0)
- Пласт - Гори-гори життя бурлацькеє... (0)
- Винницький Андрій - Гори-гори життя бурлацькеє.. (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 4