Весняний шепіт листя (муз. и сл. Роман Бабенко 12.04.1982 - 13.07.2011)
Називай мене снігом, якщо схочеш холодним дощем восени. Називай мене літом, білим яблучним цвітом на весні. Прийду до тебе росою і ти умиєшся мною, як зійде зоря. Ти будеш саме такою, саме такою, як малював тебе я...
Весняний шепіт листя - ти Зоря у досвіта - ти Усі мої послання і листи то ти Тільки ти!
Що я можу без тебе? Все що є, то не треба без тебе мені, Ти назви мене небом і зорею вночі по мені пропливи. Забери із собою і у косу, як стрічку мене заплітай. Я хочу бути з тобою, не залишай, не залишай...
І наче біла лелека літала одна, Моя мрія далека, моя доля сумна, Довіряла мені, як дитя і як мама любила. Мріяла і жадала, не спала вночі, Міряла, підбирала ключі до душі, Колихала на вечір мене, а на ранок будила.