за далекими вітрами, за холодними дощами заховаю біль. смуток відійде сльозою, вже не плачу за тобою- в серці заметіль. знову я своє кохання пронесу через світання як в останній раз. прожену його від серця, хай воно іще озветься - тільки не для нас
я забуду твої очі,я забуду твої руки, і нехай тепер щоночі помираю від розлуки, поцілунком не озветься, не загине від бажання, і уже не повернеться наше зраджене кохання, не шукай його, не знайдеш навідь спогадом не станеш- спогадів нема. свою тугу відпускаю. хай далеко відлітає- знаю все дарма знову я своє кохання пронесу через світання як в останній раз. прожену його від серця, хай воно іще озветься - тільки не для нас