Синього неба дотик,твій поцілунок-опік, Але лише мовчання на прощання. Теплий серпневий вітер розвіяв наші квіти, І не кажи: „кохаю”, як не знаєш.
Приспів: Може любов, а може ні, Може не ми закохані. Наші слова не сказані, зв’язані. Не загаси це полум’я, Не забувай моє ім’я. Може любов, а може ні, Скажи мені, скажи.
Ніжні слова і ночі знову забути хочеш, Але холодне серце не озветься. Де заблукало літо, знову шукаєм квіти. Ти не кажи: ”кохаю”, як не знаєш.
Приспів: Може любов, а може ні, Може не ми закохані. Наші слова не сказані, зв’язані. Не загаси це полум’я, Не забувай моє ім’я. Може любов, а може ні, Скажи мені, скажи.(2 р.)