Витольд Петровский - Самая Любимая (на укр) | Текст песни

• Тексты песен
• Витольд Петровский
• Самая Любимая (на укр)

Мрiйною, коханою ти була моєю.
Шепотiв тебе ввi снi i вiд сну вставав,
Я за фарбами ходив в жовтiї алеї,
В хуртовини на вiкнi звуки малював.

Просинь
Марилась у дзеркалi вiконнiм,
Лiс в її чеканнi вицвiтав.
Осiнь
Свiй обряд вершила за законом,
Сум її чудес не обiцяв...

Тої ночi я блукав мiстом неозореним
Та в уламки дня складав паузи i сни.
А вiтри аж до пiвнiв грали з чорним вороном,
Та негадано тебе з листям принесли.

Листя
Як пливло на постiль, пам'ятаєш,
В пахощах майбутньої пурги.
Листя,
Мов листи, збирав я, пам'ятаєш,
З прожилок листової руки.

Є початок i кiнець в будь-якiй iсторiї.
Нас несе в фантазiї завтрiшнього дня.
Сняться iнколи менi свiтлiї мелодiї,
Та не зустрiчаються кращi, нiж твоя.

Витольд Петровский еще тексты