На все життя радість буття моя сім’я. Є в мене кінь, є троє дітей, є жінка одна. Гроші – сміття, та їсти нема – хіба це життя? Тож, на м’ясо забили коня, бо не дала земля.
На все життя радість буття моя сім’я. В хаті живуть троє дітей та жінка моя. Гроші – сміття, та їсти нема, хіба це життя? Залишилась без хати сім’я – знов не дала земля.
Не дала, не дала земля
Діти мої, жінка моя – це радість буття. Гроші – сміття, та їсти нема – хіба це життя? Продали хату, з’їли коня, лишилась сім’я. Коли втретє не дала земля, то померла й вона.
Не дала, не дала земля (2)
Вже до кінця отрута життя моє буття. Мав я коня, хату я мав, була й сім’я. Гроші – сміття, та хто його зна, чия це вина, Що нема ні сім’ї, ні коня. На хріна це життя.