Очi вiдьми, мов зорi, очi вiдьми, мов зорi. Її чорнi очi -- нiби роси прозорi. Наче холод безоднi, наче холод безоднi, Як той лiд холоднi її очi бездоннi. Пр: У ночi осiннiй вiє вiтер, На болотi сич старий кричить. А вранцi на покоси та й вибiгає боса, Та розпускає коси, росов змиває сльози З очей.
Очi вiдьми, мов зорi, очi вiдьми, мов зорi. Її гiркi сльози -- нiби роси прозорi. Серед хащiв могила, серед хащiв могила, То згубили люди, кого вiдьма любила. Пр: У ночi осiннiй вiє вiтер, На болотi сич старий кричить. А вранцi на покоси та й вибiгає боса, Росов змиває сльози, до лiсу квiти носить.