ВІЙ - Серпень догорає [2012] | Текст песни

• Тексты песен
• ВІЙ
• Серпень догорає [2012]

Серпень догора,
серпень догорає срібним вогнищем.
Зоряним дощем,
пилом світляків злітає в озеро.
Та неначе лист,
ти тремтиш чомусь. Чи то від холоду,
Чи то, може, ліс,
ліс тебе лякає вогким мороком.
Скинь з себе усе,
геть усе і хай не буде соромно.
Йди до мене, йди -
ніжкам від роси не буде холодно.
Місяць угорі
сунеться за обрій срібним колесом.
Десь гуде бджола,
бідна, заблукала серед осені.

Приспів:
А на Купала, купальської ночі
Та ти шукала долі дівочої
Блукала, блукала лісом
Та ти шукала, шукала цвіт.

Губи розтули,
я тебе зігрію своїм подихом.
Йди до мене,
йди! Запалю тебе я ніжним дотиком.
Оченьки відкрий -
я росою змию твої сльозоньки.
Любонька моя,
люди кажуть - зовсім це й не боляче...

Приспів. (2)

Серпень догорів,
серпень догорів осіннім полум'ям.
Срібне колесо,
срібне колесо вже десь за обрієм.
Стелеться туман,
білим молоком тече над озером.
Півень заспівав,
та бджола впала у згасле вогнище.

Приспів. (3)

ВІЙ еще тексты