Моє, моєньке миле, сяне-мi
Спи, золотава вовно,
Летить-лелiє лiтень в ви-со-тi, —
Кiмната весен повна.
Сотайтесь со-не сот-нi снiжнi днi,
Одчиниш дверi — лiто.
Сичить i сiє сiчень по вiк-нi,
Днi в мiсячнеє сито.
Коли б не ко-нi нi-ж-нi i смут-нi,
Тебе б не по-не-сли в осоннi,
Спи, сину мiй тоненький, на яснiй,
На соняшнiй долонi.
1926
Віка Врадій і Арніка еще тексты
Другие названия этого текста
- Віка Врадій і Арніка (слова Майка Йогансена) - Прощай (українська рок-колискова початку 70-х, скупо, але з настроєм) (1)
- Віка Врадій і Арніка - Прощай (українська рок-колискова початку 70-х, скупо, але з настроєм) (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1