Ще так далеко до зими і до морозів. Навіщо спомини сумні
Сама не подумала, нащо - Пішла і забувши про літо. Не вернешся більше нізащо. Повернеш назад усі квіти...
Літала, не думала в безвісті - Чекала повернення раю. Сумними думками тверезості. П’яніла від чорного чаю.
Приспiв: Ще так далеко до зими і до морозів. Навіщо спомини сумні, навіщо сльози? Ще так далеко до весни, або до літа. І може хтось, але не я... подарить квіти.
Жодної битви не виграла - Кохання з війною зрівнявши. А ти сама себе із дому вигнала. У душу нічого не взявши!
Такого чудового літа, Давно вже у мене не було... Цілий світ хотів тобі подарити, А ти його просто не чула.
Я цілий світ хотів тобі подарити, А ти його просто не чула.
Приспiв: Ще так далеко до зими і до морозів. Навіщо спомини сумні, навіщо сльози? Ще так далеко до весни, або до літа. І може хтось, але не я... подарить квіти.
Приспiв: Ще так далеко до зими і до морозів. Навіщо спомини сумні, навіщо сльози? Ще так далеко до весни, або до літа. І може хтось, але не я...
Соло.
Сама не подумала, зачем - Пошла и забыв о лете. Не вернешься больше никогда. Вернешь назад все цветы ...
Летала, не думала в безвестности - Ждала возвращения рая. Грустными мыслями трезвости. Пьянела от черного чая.
Припев: Еще так далеко до зимы и до морозов. Зачем воспоминания грустные, зачем слезы? Еще так далеко до весны, или до лета. И может кто-то, но не я ... подарить цветы.
Никакой битвы не выиграла - Любовь с войной сравняв. А ты сама себя из дома выгнала. В душу не взяв!
Такого замечательного лета, Давно у меня не было ... Весь мир хотел тебе подариты, А ты его просто не слышала.
Я целый мир хотел тебе подариты, А ты его просто не слышала.
Припев: Еще так далеко до зимы и до морозов. Зачем воспоминания грустные, зачем слезы? Еще так далеко до весны, или до лета. И может кто-то, но не я ... подарить цветы.
Припев: Еще так далеко до зимы и до морозов. Зачем воспоминания грустные, зачем слезы? Еще так далеко до весны, или до лета. И может кто-то, но не я ...