Затихла пісня і погасла свічка На півдороги зупинився час, Зів'яла квітка, журиться смерічка Та пісня буде завжди поміж нас. Чому так часто рвуться струни пісні? Чому в струни такий короткий вік? А може струни стали дуже ніжні? А може в скрипки нещасливий рік?
Заграй скрипалю мандрівний Заграй сумної, бо вже час, Візьми смичок свій чарівний Заграй скрипалю ще хоч раз.
Минає час, а скрипка не старіє, Втомилися лиш руки скрипаля Не в'яне рута, квітне розмарія І плаче скрипка гірко віддаля. Погасла свічка в темряві глибокій, Скрипаль і скрипка стрілися на мить, І біла птаха на горі високій Мов знака чорна полум'ям горить.