Коли у мене ніжки були дуже маленькі, і ходив я під столом такий весь гарненький, не було ніяких турбот,а надворі зима... І білі мухи нам на подвір"я летіли і чомусь в той рік були заметілі під ковдру хотілось сховатись,сказати:"нема"..
Але завжди батьки у мене такі чудові,що аж хочеться їх розцілувати ...Кльово... Гукали удвох покатать на санчатах мене, а я встаю із ліжка і посміхаюсь, і біжу їм на зустріч,знов посміхаюсь... здається,що я не прокинувсь,а бачу це в сні...