8 березня, але холоди Напустила на землю сердита зима. І замело стежки, де проходила ти, Де проходила ти, рідна Мати моя. І художник-мороз на прозорому склі, Як ікону малює обличчя твоє. То чому ж ми співаєм про Маму пісні, Коли рідної Мами у нас не стає?..
Приспів: І ключу журавлиному, Що відкрив в небо двері тобі. Білий сніг під калиною, Що весною розтане в журбі. І промінчиком сонячним Ти зігрієш серденько моє. Сильним вітром нескореним Розкуйовдиш волосся моє. І вербою над річкою, Ти оселешся в нашім саду. Де стежиною-стрічкою, Я від Мами до Мами іду. Коли рани не гояться, І коли в серці біль запече, Як в дитинстві заплачу я, На твоє Материнське плече...
Де знайти ці чарівні слова, Де мелодію сильну знайти, Щоб летіла акордом вона Там, де ти, в паралельні світи?.. Та художник-мороз на віконному склі Ще малює ікону, обличчя твоє. То чому ж ми складаєм про Маму пісні, Коли рідної мами у нас не стає?..