Люкс хлупаки, львівські діти Куждий ладний аж сі світи. Ой, дірідірі, рах, цях, цях...
Вже шклянками гебра дзвоне, Юзьку шпіля на гармоні. Ой, дірідірі, рах, цях, цях...
Ми ду него чару-мару: – Гуляй звідси, ти, батяру! Ой, дірідірі, рах, цях, цях...
А як нас припросе ґречно, То уп’ємосі сердечно. Ой, дірідірі, рах, цях, цях...
Най си знає, жи ві Львові Є хлупаки гонурові. Ой, дірідірі, рах, цях, цях...
Хто сі з наший віри сміє, Най гу нагла крів залиє, Ой, дірідірі, рах, цях, цях...
А хто з нами трима штами, Тому ліпше, як у мами. Ой, дірідірі, рах, цях, цях, Рухай, рухай, угай – дана, Ой, дірідірі, рах, цях, цях, Рухай, рухай, уга!