Там на балю Ветиранів, кужди зна тих панів, Бо там шо неділи забави кипіли. А кумітит за вступ бере та й сорок галєрів, Кужди призна щиро, жи варт, жи варт. А музичка іну, ану, а музичка гра, Бо при тій музичці гості бавлюсі весело. Все їдно, чи то є хлопска, чи то дамска єст, Аби тілько грала фест а фест. Панна Юзя при буфеті купу грошей трати: Три колєйки пива фраїрови плати. Вона йому шури – мури: шницлі є в братрурі (духовці), Ружні конфітури, лиш прийди. До столика панни Басі Мутуровий (моторовий, водій трамваю) пхасі: "Чи м’я панна хоче, прошу панни я сі. Дай ми, панно, хоць надію!", "Я сі з пана смію, пан не при кулєї, та й вже, та й вже". А в буфеті якась п’явка лиш робе, шо дзявка: "Най ми пан не кива, а став ту три пива!" Ти ду него ані слова, най ті Бог захова, Бо він з Кліпарова, гість є гість. Під стіною якийсь фраїр в козака сі бави, Кастет ма в кишені, а ніж у рукаві. Ти ду него ані слова, най ті Бог захова, Бо він з Личакова, гість є гість. Опівночі сі з’явили якісь два цивіля, Морди подряпані, косми, як бадилє. Ніц нікому не вповіли, тілько морди били, І так ся бавили цілу ніч.