Чи ти щаслива, біла квітко, Коли, прозору і печальну, Тебе, легку і безпричальну, У натовпі стрічаю зрідка? Тебе, легку і безпричальну, У натовпі стрічаю зрідка?
Чи ти мене коли згадаєш, Чи ми зустрінемося ще, Коли все золото поопадає І захолоне під дощем? Коли все золото поопадає І захолоне під дощем?
Чи ти прийдеш мене спасти, Коли згасатиму в тумані, Коли твої малі листи Мені як помахи прощальні?
Коли я тихо відшумлю І слід покриється роками, Чи скажеш ти тоді: "Люблю..." І квітку покладеш на камінь?