на цвинтарі тихо вночи не пугают ту пугачи не ухає жадна сова лиш чути жалобні слова
якби я не літав через ту колєю не лежав би’м нинька зимний під землею як пішов би’м чере’ штреку по желізнім мості то б не закопали туйка батярскії кості
якби не та Франя якби не та дівка не знав би’м донині де та Левандівка банда Франиних коханків ми би не злапала і мені би на Пекарскій музичка не грала
як би’м мав в лепеті розуму хоч трішки то не їв би’м на ніч смаженої кєшки бо від тої кєшки мені кишки покрутило а як рано хтів’ім стати серце сі не било
якби не той батяр тай не карі очі не було б відкрите віконце шоночі через него би не влізла батярова жінка не стирчала б між цицьками зазубрена фінка
ой якби я не був гуцул тай не носив бартку тай не пив би’м паленочку з неділі до чвартку то й з п’ятниці на суботу я би не напився тай не впав би’м до кернички тай би’м не втопився
На цвинтарі тихо вночі не пугают ту пугачі не ухає жадна сова і стихли жалобні слова