1 Зачепився місяць за вербову гілку, З чистого джерельця вечір воду п’є. А в бузковій тиші голос перепілки До любові кличе, що у серці є. 2 Я – землі цієї паросток зелений, Я – цієї висі крапля дощова. Заплелись у мене, приросли до мене Жито і дерева, квіти і трава. Приспів: Ні, для мене щастя іншого не треба, Хоч бува тривога очі обпече. Лиш би рідний колос, лиш би рідне небо, Опускали руки на моє плече. Ні, для мене щастя іншого не треба, Хоч бува тривога очі обпече. Лиш би рідний колос, лиш би рідне небо, Опускали руки на моє плече. 3 Краю мій коханий з батьківським порогом, Світку мій високий з маминим чолом. Я прийду і стану з дальньої дороги, Я прийду і стану під твоїм вікном. Приспів: Ні, для мене щастя іншого не треба, Хоч бува тривога очі обпече. Лиш би рідний колос, лиш би рідне небо, Опускали руки на моє плече. Ні, для мене щастя іншого не треба, Хоч бува тривога очі обпече. Лиш би рідний колос, лиш би рідне небо, Опускали руки на моє плече. Проигрыш Приспів: Ні, для мене щастя іншого не треба, Хоч бува тривога очі обпече. Лиш би рідний колос, лиш би рідне небо, Опускали руки на моє плече. Ні, для мене щастя іншого не треба, Хоч бува тривога очі обпече. Лиш би рідний колос, лиш би рідне небо, Опускали руки на моє плече.