Під вишневим тихім літнім садом,
Де п'янить бузку пахучий цвіт,
Де звисають грона, грона винограду, |
Там криниця мамина стоїть. | (2)
Мов життя криниця та глибока,
Наче свідок тихий мовчазний,
В ній усе сплелося: й радощі й неспокій, |
І мого дитинства світ ясний. | (2)
І щораз, коли іду додому,
Чи з порога рідного іду,
Бачу я завжди з дитинства ту знайому |
Мамину криницю у саду. | (2)
Віктор Павлік еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1