віктор павлік - недописана книга | Текст песни

• Тексты песен
• віктор павлік
• недописана книга

Собі забрала ключі.
І хоч кричи не кричи.
Не відкриває тепер - двері.
Моя чарівна мала.
Моя єдина мета.
Зробити так щоб було.
Тобі добре.

Знову тікаю у сни.
Де обіймаю тебе.
Наче розірветься серце ось ось.
І залишається знов.
Просто забути і все.
Так легко сказати але.
Так ми не схожі.

Приспiв:
Ти недописана, книга моя.
Ти моє небо, повне дощу.
Ти моє макове поле.
П’яниш і вбиваєш.
Ти берегиня всіх моїх сліз.
І як тільки можна кохати таку.
Ні я не знаю, не знаю, не знаю, не знаю.

Так цілувала до сліз.
Прошила сяйвом наскрізь.
Тремтіли губи й слова.
Така відверта.
I роки фото в альбом.
Весна біжить у вікно.
А ти не зі мною дивлюсь.
Така не прикрита.

Знову тікаю у сни.
Де обіймаю тебе.
Наче розірветься серце ось ось.
І залишається знов.
Просто забути і все.
Так легко сказати але.
Так ми не схожі.

віктор павлік еще тексты