Іще два тижні – і запалає
Пожежа сонця у жовтім клені,
Я погляд твій кожен день шукаю,
Твій літній погляд очей зелених.
Ні обіцянок, ні пробачень,
Все сталося само собою,
Слова набули нових значень,
Ми ж не змінилися з тобою.
Я в перший раз не чекаю осінь,
Бо з нею в літо не повернутись,
І вітер грає твоїм волоссям,
А я не можу і доторкнутись.
Ні обіцянок, ні пробачень,
Все сталося само собою,
Слова набули нових значень,
Ми ж не змінилися з тобою.
Ні обіцянок, ні пробачень,
Все сталося само собою,
Слова набули нових значень,
Ми ж не змінилися з тобою.
Хоча б на мить, хоча б на хвилину
Спинити час і тебе серпневу.
Моя біда і твоя провина,
Що наше щастя розтало в небі.
Ні обіцянок, ні пробачень,
Все сталося само собою,
Слова набули нових значень,
Ми ж не змінилися з тобою.
Ні обіцянок, ні пробачень,
Все сталося само собою,
Слова набули нових значень,
Ми ж не змінилися з тобою.
Віктор Павлік еще тексты
Другие названия этого текста
- Віктор Павлик - Ні обіцянок, ні пробачень (0)
- Victor Pavlic - Ні обіцянок, ні пробачень (0)
- .... - саме так (0)
- Виктор Павлик - Ні обіцянок, ні пробачень (0)
- Віктор Павлік - Я погляд твій кожен день шукаю (0)
- 「★」Віктор Павлік - Ні обіцянок, ні пробачень (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1